к списку публикаций
author Роман Бебех 11 марта 2015, 16:54 2 мин. чтения

Що потрібно зрозуміти після виборів президента ФФУ?

Роман Бебех — про вибори нового президента федерації, команду Андрія Павелка та очікування від «перезавантаження» футбольної влади.

Хотілося привітати нового президента ФФУ Андрія Павелка. Побажати йому успіху у втіленні власних планів. Він говорить правильні слова, зокрема, про відкритість роботи федерації, створення внутрішнього органу розслідування та ставку на розвиток масового футболу. Тепер будемо активно стежити за роботою ФФУ. Вона у нас тепер відкрита та ближча до громадськості. Однак висновки з виборів не такі вже й оптимістичні.

Вони обирали між домовленістю опинитись у Виконкомі, чи хоча б отримати там своїх представників, та просто дискусією навколо теми, як нам рятувати український футбол.

1. «Кулуари» вирішили результати виборів. 99 % відсотків представників колективних членів йшли до Будинку футболу з розумінням, кого вони будуть підтримувати. Це була не боротьба програм і дискусія, як рятувати наш футбол, а звичайний розрахунок: хто кому і що запропонує. Один кандидат активно спілкувався з колективними членами, інший — робив це у міру сил, останній — вирішив взяти харизмою. Не взяв! Чи хотів? Це вже інше запитання. Але для людей, які нині обирають президента ФФУ, такий стан справ — нормальне явище. Так було з 1990-х, так продовжується і зараз. Для них такі домовленості звичні, здавалося, так і має бути. Адже нам ще й оновлення автопарку пообіцяли! Вони обирали між домовленістю опинитись у Виконкомі, чи хоча б отримати там своїх представників, та просто дискусією навколо теми, як нам рятувати український футбол. Не важко було спрогнозувати їх рішення.

2. Король пішов? Зустрічаймо нового короля? Час правління Анатолія Конькова — це час, коли «Шахтар » себе почував лідером українського футболу не лише на полі, але й у кабінетах федерації. Можна скільки завгодно сперечатися, наскільки ця допомога впливала на результат. Але те, що вона була, взагалі не викликає сумнівів. До епохи «Шахтаря » в українському футболі була ера іншого клубу. Час, коли можна і здавалося б треба було приймати рішення для однієї команди. І дуже б не хотілося, щоб ми знову отримали привілейований клуб. «Шахтар » вже розпочав критикувати цей Конгрес. Але чому представники клубу мовчали декілька років тому? Все влаштовувало?

Йому ж приписують активну роботу по залученню тітушек для бійок з представниками Майдану.

3. Очищення нашого футболу не буде. Коли дивишся на перших помічників нового президента, стає страшно. Придивіться уважніше: депутат, котрий голосував за диктаторські закони, через які почалися масштабні кровопролиття. Плюс функціонер, який конфліктував з фанатами. Йому ж приписують активну роботу по залученню тітушек для бійок з представниками Майдану. Додайте сюди й віце-президента, який не виходив з кабінету попереднього очільника ФФУ. Прізвищ особливо називати не потрібно. Про все це знає навіть Google. Мій колега — Семен Олександрович Случевський — мені закинув: мовляв, назви прізвища нових менеджерів. Та хіба їх хтось шукав? Звідки вони могли з’явитися, якщо система побудована таким чином, що для того, аби стати президентом організації потрібно домовитися з нинішніми колективними членами федерації? Приємно бачити у Виконкомі колегу Артема Франкова. Сподіваюся, він буде об’єктивним і послідовним. А ось представників фанатів у Виконкомі поки помічено не було. Хоча обіцяли.


Для добавления комментариев требуется регистрация.